Герої серед нас. Герої у нашому серці
З метою вшанування мужності й героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, виховання учнівської молоді в дусі патріотизму у Новокалинівському опорному закладі проведено Урок мужності для учнів 8-А класу “Герої серед нас. Герої у нашому серці”. Захід провела вчитель історії Яким Оксана Петрівна, яка розказала учням про історію неоголошеної війни, яка триває і досі на території нашої держави. Учні вшановували пам'ять загиблих героїв АТО одним із яких є наш випускник Іван Федоренко. Федоренко Іван Володимирович народився 17.01.1986 р. в с. Калинів (м.Новий-Калинів) в сім’ї військовослужбовця. Батько – Федоренко Володимир Володимирович, мати – Федоренко Степанія Дмитрівна. Був другою дитиною в сім’ї сестра – Федоренко (Добровольська) Надія Володимирівна.
Ще з дитячого садочка який він відвідував в с. Корналовичі в нього проявлялися риси справедливості, доброти і відданості. Івана виховували на релігійних засадах і принципах. В 1992 році в с. Корналовичі він пішов у перший клас, в цій школі провчився 9 років. Мав багато друзів, так як володів дивовижною товариською рисою. Дальше продовжив навчання у Новокалинівській школі І-ІІІ ст.., яку закінчив у 2003 році. У цьому ж році поступив до Львівського технікуму залізничного транспорту, який закінчив у 2006 році.
В 2004 році був призваний до лав Збройних сил України, на військово- строкову службу, був звільнений 12.10.2005 р.
З 29.01 2007 року по 29.06.2009 року служив в органах Внутрішніх справ МВС України. Паралельно закінчив школу міліції. Прослуживши більше двох років в цих органах зрозумів, що місце його в Збройних силах України, і пішов слідами батька.
У 2009 році призвався на військову службу за контрактом. Будучи курсантом опанував професію зв’язківця. Двічі приймав участь у миротворчому контингенті в складі овз в країні Африка, де був нагороджений грамотами за відмінну і добросовісну службу. По закінченні контракту зважаючи на сімейні обставини звільнився.
Планував створення сім’ї, був заручений. Але події в державі і АТО на сході, змусило прийняти рішення щодо повернення у Збройні сили України. 06.08.2014 року прибувши у районний військкомат у м. Самбір, попросився служити в 66-й окремий мобільний військово-польовий медичний шпиталь, якому вже на цей час допомагав разом з Львівськими волонтерськими спілками. Шпиталь планувався у м. Красноармійськ у Донецькій області для участі в АТО.
18 травня 2015 року будучи на бойовому чергуванні, охороняючи наметове містечко загинув від ворожої кулі снайпера.
Похоронений у селі Корналовичі біля храму Сікновенія голови Івана Хрестителя, де був охрещений і де прищеплювали любов до Бога.
Учні та їхні наставник вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання та запалили свічку пам'яті біля меморіальної дошки Федоренку І. В., яка встановлена на фасаді нашої школи.
